Відпочив від набридлої агітації. За Юлю та Янека.
Пройшло 65 років після війни. І Киів і Берлін були сильно розбомблені. Міста зараз рівні по населенню і по площі.
Німці законом карають тих, хто сповідує ідеї фашизма та націонал-соціалізма. Нюрнбергський процес поставив крапку!
Українці все ще плачуть біля своїх кам\яних істуканів. Більшовизм не осуджений і не заборонений. незважаючи на концтабори комуністів.
Може тому в Берліні нема транспортних пробок, навколо міста прокладені автобани, нема сотень дурних маршруток. Станцій метрополітену в 5 разів більше, вхід у метро безперешкодний, тобто без турнікетів і отих тіток в шинелях.
Німецька електричка другого тобто найнижчого класу це одно- або двоповерховий вагон в якому тепло чисто і світло. Там можна роздягнутися і перекусити. Двері відчиняє сам пасажир натискаючи на кнопку. Вони автоматично закриваються. У вагон легко потрапить інвалід у візку. Як і в туалет. В електричці другого класу є туалет для інвалідів! Поїзд не їде а летить! Безшумно. Рейки мають шумопоглинання. В метро теж не гуркоче. На перон людина в містечку районного штибу потрапляє сходами або ліфтом, якщо їде з важкими валізами. Усюди всі ліфти та ескалатори працюють! Туалети в електричках не смердять, є папір, тече холодна і гаряча вода. Чисто. Поїзди теж трохи запізнюються. 
Автобани чистять безперервно якщо насувається завірюха: я їхав автобусом а попереду йшли дві потужніх снігоочисних машини на швидкості під 80 км і змітали все. Всі квитки продають автомати - тобто спекуляція квитками виключена. Як просто!
В перший день перебування в Гамбурзі здивувала така річ: мені треба було перейти з автовокзалу на залізничний. Метрів триста. Тягну свою валізу на колесах. І це робити легко, без зупинок, підіймань та переставлянь через оті нерівності та бровки. Бо всі переходи зроблені для зручної ходи. В маленьких містах (Росток, Шверін,Любек, Вісмар, Гюстров, Штральзунд, Грайфсвальд, Варнемюнде), де я був переважна більшість мешканців їздить на велосипедах! Є спеціально позначені доріжки. Гамбург і Берлін великі, проте й там всім є місце.
Нема дорогих автівок. І люди не сумують з цього приводу.
Відвідав Східну і Західну Німеччини. Познайомився з культурою Ганзи, середньовічного союзу міст на Балтиці, яка відображена в порбуті, архітектурі, релігії, звичаях, їжі.
Приїхав у Київ і теж був вражений: занедбаність міста, затори на дорогах, неприбрані вулиці, бо святкували (жрали та пили). І ненависть в очах!
От я й думаю, чому так?
Чому німці все зробили, щоб жити комфортно, а ми все боремось з вітряками.
До речі, по всій ФРН встановлені вітряки - безшумні, екологічні, дешеві, дармова енергія!
Ми б теж так могли. Замість того щоб палити вугілля на ТЕС.
P.S.
З візою теж у німців все в посольстві організовано. Чітко й швидко. Без переплат.
